Монізм (Подопригора)

МОНІЗМ [грец. … один, єдиний]. В історії філософських світоглядів — тлумачення світу в цілому і пояснення всього різноманіття його явищ за допомогою єдиної субстанції, з якої виводиться і якої замикається вся система світобачення, так що вона є одночасно і початком і кінцем світоглядного побудови, його вихідним пунктом і його метою. Під монизмом розуміється також логічне погляд, згідно з яким будь-яке цілісне і послідовне теоретичне побудова можлива лише на базі одного єдиного вихідного основоположення (постулати), проведеного через весь ланцюг наукового міркування, і, відповідно, переконання в тому, що в основі кожної логічно стрункою і систематично розгорнутої наукової концепції лежить один і тільки один фундаментальний принцип, з якого виведені всі інші теоретичні положення цієї концепції.

Філософський словник / авт.-упоряд. С. Я. Подопригора А. С. Подопригора. — Изд. 2-е, стер. — Ростов н/Д : Фенікс, 2013, 240-241.