Філіпіка

ФІЛІПІКА, -і, ж. (сер. XIX ст.). Книжн. Гнівна, викривальна промова, виступ, спрямована проти кого — або чого-небудь. Вибухнув філіппікою. Гнівні філіппіки про що-небудь. «Він виголосив цілу філіпіку про неприпустимість тілесних покарань в новій німецькій школі» (Е. Казакевич).

— Лат. philippica, рід. philippicorum – філіппіки < грец. philippikos – стосовний до Філіпа (по назв. Виступи давньогрецького оратора Демосфена проти царя Філіпа Македонського).

Л. М. Баш, А. В. Боброва, Г. Л. Вячеслова, Р. С. Кимягарова, Е. М. Сендровиц. Сучасний словник іноземних слів. Тлумачення, слововживання, словотворення, етимологія. М., 2001, с. 809.