Розрахунок

РОЗРАХУНОК (CALCUL). Калькуляція (від латинського calculus — камінчик, кулька або фішка, тобто всі ті предмети, з допомогою яких легко вести рахунок). Розрахунок — в першу чергу операція з числами або над числами. У більш широкому сенсі розрахунком називають будь-яку розумову операцію, засновану на арифметичної, логічної (за допомогою застосування правил або алгоритмів) і навіть механічній обробці даних. Розраховувати — значить думати приблизно так, як могла б «думати» машина, оскільки вона начебто «думає» (штучний розум). Якби мислення зводилося до розрахунку, як вважав Гоббс, це означало б, що наш розум і є машина — машина, іменована мозком. Проте розум існує лише завдяки свідомості, що і відрізняє його від самих досконалих машин. Комп’ютер, здатний майже миттєво проводити найскладніші операції, не вміє рахувати, тому що він поняття не має про те, що вважає. Це дозволяє нам дати ще одне визначення. Розрахунок — це мислення, не розуміє, що воно мислить, або те, що залишається від мислення, якщо яким-небудь чином (механічно або абстрактно) винести за дужки властива йому свідомість. Розрахунок означає найбільш економічний спосіб мислення, коли власне розум ми зберігаємо» для більш високих цілей.

«Неможливо передати іншому функцію думки», — каже Ален. А ось з обчислювальної функцією зробити це цілком можливо, чому ми і говоримо, що розрахунок — далеко не все, на що здатна думка.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 483.