Гемма

ГЕММА (gemma) — «вічко, нирка на виноградній лозі»; дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння з врізаним (инталия) або виступаючим (камея) зображенням. Геми використовувалися в Римській та Візантійській імперіях як прикраси, а також в якості печаток. Для виробництва гем спочатку до IV століття до P. X. найбільш уживані були халцедон, берил, хризопраз, пізніше стали застосовувати гірський кришталь, агат, інші напівкоштовні камені, а також смарагд і сапфір. Новим стимулом до розвитку цього виду мистецтва з III століття стало виготовлення християнських емблем: голуба, риби, якоря, хреста і хризми.

Візантійський словник: у 2 т. / [ упоряд. Заг. Ред. К. А. Філатова]. СПб.: Амфора. ТІД Амфора: РХГА: Видавництво Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 229.