Запорука

ЗАСТАВА — один із способів, що реалізують виконання боржником (заставодавцем) прийнятих на себе зобов’язань. Полягає в тому, що засобом, що забезпечує виконання зобов’язань, що стають закладені боржником його кредитору (заставодержателю) нерухоме майно або інші цінності. Кредитор, що надав борг, має право у разі неповернення боргу одержати задоволення, компенсацію за рахунок заставленого майна. Предметом застави можуть бути речі, цінні папери, інше майно або право на нього. Предмет застави може бути переданий заставодержателю у фізичній формі або у формі документально зафіксованого права на його отримання у вигляді заставного зобов’язання.

Райзберг Б. А. Сучасний соціоекономічний словник. М., 2012, с. 158-159.