Дискурс (Кириленко, Шевцов, 2010)

ДИСКУРС — в самому широкому, неспецифічному сенсі — міркування, використовує поняття з чітко визначеними обсягом і змістом, побудоване відповідно загальновизнаним правилам логіки і граматики. Представники філософії структуралізму використовують поняття дискурс в більш вузькому значенні — як «зчеплення» елементів мови, що виникає в процесі його використання, автономно породжує певні смисли незалежно від намірів мовця чи автора. Так, використання певного кола взаємопов’язаних термінів, характерних, наприклад, для філософії, породжує філософський дискурс.

Дещо в іншому сенсі використовують цей термін представники постмодернізму. На думку М. Фуко, дискурс виходить за межі раціональної діяльності, він являє собою своєрідну оцінку конкретного явища в системі визначальних цінностей, які втілені у структурах мови, соціальної символіки й приховані від безпосереднього спостереження. У цьому відношенні існує, наприклад, дискурс влади або дискурс бажання. Так, дослідження «исповедальных технік», «дізнання» дозволяє розглядати сексуальність в рамках дискурсу влади.

Кириленко Р. Р., Шевцов Е. В. Короткий філософський словник. М. 2010, с. 104.