Магістрат [в Стародавньому Римі]

МАГІСТРАТ [лат. magistratus — начальник] — 1) посадова особа в Стародавньому Римі — консул, претор, цензор (вищі магістрати), еділя, квестор (нижчі магістрати); обирався народними зборами з числа свободнорожденных римських громадян, які прослужили не менше 10 років в кінноті або 20 років в піхоті (з I ст. до н. е. цей стаж вже не потрібен); з колишніх магістратів (починаючи з квестора) комплектувався сенат; 2) становий орган міського управління в Росії в 1720-1864 рр. (в 1727-1743 рр. називався ратушею) з адміністративно-судовими, а з 1775 р. переважно судовими функціями; 3) у деяких країнах орган місцевого самоврядування (муніципалітет); 4) у деяких країнах нижча судове або поліцейську посадова особа.

Філософський словник / авт.-упоряд. С. Я. Подопригора А. С. Подопригора. — Изд. 2-е, стер. — Ростов н/Д : Фенікс, 2013, 208-209.