Космізм (Подопригора)

КОСМІЗМ [грец. … — організований світ, порядок, лад] — філософський світогляд, в основі якого лежать знання про Космос і уявлення про людину як «громадянина Світу» (киники, стоїки, Кант, Мамардашвілі), а також про мікрокосмосі, подібному Макрокосмосу. У філософії поняття К. пов’язане з вченням стародавніх греків про світ як структурно-організований і упорядкованому цілому. Піфагор запропонував розуміння Космосу як Універсуму; Геракліт розробляв вчення про Космос як «Мирострое». У Платона Космос— впорядкована частина Всесвіту, протилежна Хаосу. Гностицизм, що виник на основі иудохристианской ідеї гріхопадіння, описував Космос як витвір злого деміурга, природу як «збиткову», а завдання людини бачив в вивільнення духу з матерії. Геродот ввів поняття Космосу для позначення державного політичного ладу як системи, влаштованої за космічними законами. В епоху Середньовіччя Коперник і Бруно доповнюють теорію Космосу вченням про множинність населених світів. У релігійних системах К. є невід’ємною частиною теології. Для езотеричних вчень (кабала, теософія) К. пов’язаний з астрологічними знаннями про Всесвіт і людину, яка тілесно і духовно відображає в собі зоряне небо. В науці вчення про К. ґрунтується на теоріях про народження та еволюції Всесвіту: концепції Канта — Лапласа (XVIII ст.) про утворення Сонячної системи конденсацією пилоподібних мас; теорії розширюється Всесвіту А. Фрідмана, галактик розлітаються Е. Хаббла (XX ст.); теорії відносності А. Ейнштейна та ін Історично наукова думка про Космос пов’язана з боротьбою прихильників геліо — та геоцентричної систем. Нині наукові уявлення про Космос спираються на теорію Великого вибуху.

Філософський словник / авт.-упоряд. С. Я. Подопригора А. С. Подопригора. — Изд. 2-е, стер. — Ростов н/Д : Фенікс, 2013, 177-178.