Концептуалізм (Подопригора, 2013)

КОНЦЕПТУАЛІЗМ [лат. conceptus — думка, поняття] — один із головних напрямків у вирішенні проблеми загальних понять. В протилежність реалізму концептуалізм заперечує яку б то не було онтологічну реальність загального, його існування поза людської свідомості і вважає, що загальне знаходиться тільки в розумі суб’єкта, що пізнає. Будучи, таким чином, різновидом номіналізму, концептуалізм стверджує (на відміну від того напрямку номіналізму, для якого загальні лише словесне позначення), що загальне як результат абстрагування подібних ознак речей і їх об’єднання в розумі людини, є уявні предмети, ідеальні сутності, існуючих в розумі людини. У давнину точка зору концептуалізму була представлена в гносеології стоїцизму. У Середні століття концептуалізм знову з’являється як одне з рішень проблеми універсалій з точки зору номіналізму.

Філософський словник / авт.-упоряд. С. Я. Подопригора А. С. Подопригора. — Изд. 2-е, стер. — Ростов н/Д : Фенікс, 2013, 175-176.