Архе (Кузнєцов, 2007)

АРХЕ (грец. αρχή — початок, принцип, лат. principium) — першооснова, початковий принцип, незмінне і вічне в низці явищ. Згідно Платону, А. є а) онтологічний принцип, як «щось невозникшее; бо все виникає за необхідності повинно виникати з якогось початку», і б) гносеологічний принцип, початок пізнання. Аристотель першим вказує основні характеристики А.: воно повинно мати самоочевидною достовірністю, недоказово (не выводимо силлогистически), є сутнісно первинним. Він, слідом за Платоном, виділяє епістемологічний і онтологічний види А. Перші — це вихідні засади силогістики, основні закони логіки. Другі розуміються як початку (принципи, причини) буття, їх чотири: матерія і форма; початок руху (початок у власному сенсі слова) і мета. Попередні філософи, по Аристотелю, лише передбачали одне з А., приймаючи за нього гіпотетичні першоелементи сущого (воду, землю, повітря, вогонь тощо).

Словник філософських термінів. Наукова редакція професора В. Р. Кузнєцова. М., ІНФРА-М, 2007, с. 36-37.