Канон (Подопригора, 2013)

КАНОН [ін-грец. κανών — правило, зразок] — 1) правило чи положення; все, що твердо установлено, стало загальноприйнятим, наприклад, Канон в мистецтві — сукупність художніх прийомів і правил, які вважалися обов’язковими в ту чи іншу епоху, а також сам твір, що служить зразком; 2) церковне встановлення — догмат, обряд або правило, прийняте у цій церкві; зведення положень, які мають догматичний характер, напр. біблійний Канон — сукупність книг Біблії, що визнаються тієї чи іншої християнської церквою «богонатхненним» і застосовуються в богослужінні як Священного Писання, 3) вид складної християнської поеми-гімну з 9 пісень, 1-я строфа кожній з яких називається ирмосом, решта — тропарями; прийшов на зміну кондака у VIII ст.; 4) форма багатоголосої музики, заснована на строгій імітації — проведення у всіх голосах тієї ж мелодії, в кожному наступному голосі яка вступає до того, як вона закінчилася в попередньому.

Філософський словник / авт.-упоряд. С. Я. Подопригора А. С. Подопригора. — Изд. 2-е, стер. — Ростов н/Д : Фенікс, 2013, 152-153.