Ходіння в народ (Орлов, 2012)

«ХОДІННЯ В НАРОД» — масовий рух в село демократичної молоді, яка розділяла ідеї революційного народництва. Вперше гасло «В народ!» висунув А. В. Герцен у 1861 р., а практичну спробу зблизитися з народом здійснили народники 1870-х рр. Одні під впливом ідей М. А. Бакуніна прагнули агітацією підняти селянство на повстання; інші, сприйнявши заклик Я. К. Лаврова, розгорнули в селі «летючу пропаганду» ідей соціалізму. Почалося 1873-1874 рр. рух мав стихійний характер — не було жодного плану, ні програми, ні організації. За офіційними даними, рух, в якому брали участь 2,5 тис. осіб, охопило 37 губерній Європейської Росії. До кінця 1874 р. більшість учасників було заарештовано, але ідея «ходіння» не згасла: у другій половині 1870-х рр. організація «Земля і воля» 1876-1879 рр. закликала молодь до «осілого пропаганді» — пристрою поселень для продовження зближення з народом. Однак опора на ідею про можливість перемоги селянської революції в Росії на практиці зазнала краху. Учасники руху зіткнулися з царистскими ілюзіями селян. Народники переконалися, що селяни охоче сприймають ідеї про скасування викупних платежів і про збільшення земельних наділів, але заклик до повалення самодержавства і соціальної революції не знаходили у них відгуку. Поліція легко виловлювала пропагандистів, деяких видавали самі селяни.

Уряд організувало кілька політичних процесів проти народників. Багато були засуджені до каторги, ув’язнення й заслання.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 544-545.