Покладена комісія (Орлов, 2012)

ПОКЛАДЕНА КОМІСІЯ 1767-1768 рр. — збори депутатів, що представляли державні установи, а також стану дворян, державних селян, козацтво, міщан. Кріпосні селяни, які становлять приблизно половину населення країни, у роботі Комісії не брали. Близько 45% в Комісії становили дворяни. Всього брало участь в роботі 572 депутата. За пропозицією Катерини II депутати подали 1600 наказів з місць «щоб краще дізнатися про потреби та чутливі недоліки народу». В якості керівного документа для Комісії Катерина II написала «Наказ», який був теоретичним обгрунтуванням політики освіченого абсолютизму. Комісія скликалася для складання нового кодексу законів Росії замість Соборного уложення 1649 р. Девізом Комісії були слова «Блаженство кожного і всіх», під якими Катерина II розуміла законну, станову, самодержавну монархію з чітко встановленими для кожного стану обов’язками і правами. Робота Комісії тривала більше року, у 1768 р. вона була розпущена під приводом війни, що почалася з Туреччиною, так і не склавши нового Уложення. Створені в ході роботи спеціальні комісії з різним аспектам російського життя проіснували до смерті Катерини II і сприяли створенню катерининських законів. Однією з причин розпуску Покладеної комісії стала критика окремих сторін кріпосного права в ході обговорення селянського питання. В ході роботи Комісії Катерина II отримала визнання з боку дворянства як імператриця: їй було присвоєно титул «Великої, премудрої матері Вітчизни». Вона краще розібралася в положенні справ в країні. Навряд чи мають рацію ті історики, які бачать у скликанні і роботі Покладеної комісії демагогічну фарс, розіграний Катериною II. Не можна назвати Покладену комісію і початком російського парламентаризму. У конкретних умовах другої половини XVIII ст. Катерина II зробила одну зі спроб модернізувати країну, спираючись на тогочасний рівень знань про природу і суспільство.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 527.