Апатія (Кузнєцов, 2007)

АПАТІЯ (від грец. арatheia — незворушність) — термін філософії кініків і стоїків для позначення морально досконалого стану мудреця, однаково спокійно дивиться як на радість, так і на нещастя, байдужого до нестатків і страхам. Сенека вважав правильним переводити грецьке слово «апатія» як «душа, недоступна для будь-якого страждання» (Сенека. Листи до Луцилія, IX 2). Апатія — необхідна умова щастя, досягається аскезою, заняттями філософією і вправами в чесноти.

Словник філософських термінів. Наукова редакція професора В. Р. Кузнєцова. М., ІНФРА-М, 2007, с. 29.