Сентименталізм (Орлов)

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ (фр. sentimentalisme, від англ. sentimental — чутливий, від франц. sentiment — почуття) — літературно-мистецький напрям у Західній Європі та Росії у другій половині XVIII ст. Виникла в Англії, де сформувалися його основні естетичні принципи (розкриття духовного світу і почуттів простолюдина, співпереживання, меланхолійна споглядальність, розкриття зв’язку людини з природою). Свою назву отримав завдяки роману Л. Стерна «Сентиментальна подорож» (1768). У Росії проявився в ранньому творчості Н. М. Карамзіна (повість «Бідна Ліза», 1792), В. А. Жуковского, Н. А. Львова та ін. В літературі сприяв удосконаленню російської літературної мови, збагаченого розмовними нормами (просторечиями), і розвитку нових жанрів (елегія, послання, епістолярний роман). У сценічній практиці призвів до відмови від статуарности (стійких поз) і умовно декламационной манери читання віршів, характерних для класицизму.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 466.