Оргія

ОРГІЯ, -і, ж. 1. (2 пол. XVIII ст.). У Стародавній Греції: свято на честь бога Діоніса. Фракійські народні оргії при зборі винограду. «Чашу мені наповни, хлопчик! Так Постумия веліла, головуючий оргій» (Пушкін А.). «Часом карнавальних оргій…» (А. Пушкін). 2. (поч. XIX ст.). Перен. Бурхливе, разнузданное бенкет. Постійні оргії. Влаштовувати оргії. Брати участь в оргіях. «Юнацькі оргії» (А. Герцен).

— Нім. Orgie — оргія < лат. orgia — тж < грец. orgia — священнодійство (в культі Діоніса, бога виноробства, воно супроводжувалося розглянемо бенкетом), від ergon — справа, діяльність.

Л. М. Баш, А. В. Боброва, Г. Л. Вячеслова, Р. С. Кимягарова, Е. М. Сендровиц. Сучасний словник іноземних слів. Тлумачення, слововживання, словотворення, етимологія. М., 2001, с. 577.