Розрядка міжнародної напруженості

РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ — процес зняття напруженості і нормалізації відносин між державами, перебудова міжнародних відносин на основі принципів мирного співіснування. Розрядка передбачає формування політичного мислення, що враховує реалії ядерно-космічної ери, відповідальність урядів у веденні міжнародних справ, незастосування сили, повагу суверенітету кожної країни, невтручання у внутрішні справи один одного, прагнення сприяти припиненню гонки озброєнь і роззброєння, сумлінне дотримання всіма державами норм міжнародного права. Одним з перших кроків у становленні розрядки стала підписана в Москві (1966) радянсько-французька декларація про встановлення атмосфери довіри між соціалістичними і капіталістичними країнами. Наступний крок — визнання політичних і територіальних реальностей, що склалися після Другої світової війни 1939-1945 рр., затверджене поруч договорів 1970-1973 рр. між європейськими соціалістичними країнами і ФРН, а також укладення ряду угод, спрямованих на послаблення загрози війни, приборкання гонки озброєнь і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (Договір про обмеження систем протиракетної оборони 1972 р., угода 1987 р. про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності в Європі, Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь 1993 р. та ін).

Найважливіший етап — Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ — див. ОБСЄ) та підписання Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), в якому держави-учасники підкреслили необхідність «докладати зусилля до того, щоб зробити розрядку як безперервним, так і все більш життєздатним процесом, за загальним охопленням».

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 422.