Мусаватисты (Вікіпедія)

Мусаватисты, члени контрреволюційної буржуазно-націоналістичної партії «Мусават» («Рівність») в Азербайджані. Партія утворена в 1911 році в Баку під назв. «Мусульманська демократична партія Мусават». Програма М. була побудована на панисламистских і пантюркистских ідеях, передбачала створення під егідою Туреччини єдиної мусульманської держави і включення в неї Азербайджану. В період 1-ї світової війни М. переглянули свої позиції і, виступивши на підтримку царського пр-ва, закликали довести війну «до переможного кінця». Після Лют. революції 1917 М. активно підтримували бурж. Брешемо, пр-во. Для розколу трудящих і зміцнення позицій националистич. буржуазії М. спільно з ін. бурж. партіями утворили т. н. мусульманські нац. поради, котрі мали нац. військовими частинами. Разом з дашнаками і вантаж, меншовиками М. боролися проти революційних Рад в Закавказзі. Розпалюючи нац. ворожнечу до інших народів і проповідуючи націоналізм і класовий мир всередині азербайджанської нації, лідери М. прагнули відвернути азербайджанських трудящих від класової боротьби. Шляхом националистич. і релігійної пропаганди М. поряд з великою буржуазією і поміщиками вдалося поширити свій вплив на дрібну буржуазію, частина націоналістично налаштованої інтелігенції та відсталі верстви селянства. Після Великої Окт. социалистич. революції М. розгорнули інтенсивну підготовку до боротьби з Сов. владою. Кістяком мусульманських нац. частин і вооруж. опорою М. стали повернулися з Петрограда на Кавказ загони «Дикої дивізії», а також створена ними в листоп. 1917 школа прапорщиків. У дек. 1917 частини М. роззброїли більшовицьки налаштованих солдатів 219-го полку в Гянджі (Кіровабаді), 7 січ. 1918 спільно з грузинськими меншовиками напали на ешелони з поверталися з Кавк. фронту солдатами, вбили і поранили близько 2 тис. чол., захопили 15 тис. гвинтівок, 70 кулеметів та 20 гармат. У березні 1918 М. підняли заколот проти Сов. влади в Баку, але були розгромлені. Надалі М. скотилися до ролі маріонеток у руках іноземним грома. загарбників. У травні 1918 лідери М. через влаштувалося в Тбілісі мусульманське нац. збори створили свій вир-во і проголосили незалежність Азербайджану. Вторгнення в Азербайджан тур. загарбники затвердили новий склад мусаватистского пр-ва, до-рої спільно з інтервентами обрушило на азербайджанський народ масові репресії. На поч. серпня 1918 р. влада в Баку була захоплена M., a 15 вер. 1918 місто був зайнятий тур. військами. Формально в Азербайджані було створено мусаватистское пр-во, до-рої фактично стало знаряддям диктатури тур. вояччини і всіляко сприяло перетворенню країни в колонію Туреччини. У зв’язку з поразкою австро-герм. коаліції, капітуляцією Туреччини перед Антантою і сильними ударами Сов. Армії Туреччина 17 листоп. 1918 почала виводити свої війська з Азербайджану. Англ, імперіалісти, зайняли Баку, прагнули використовувати Закавказзі як плацдарм для боротьби проти Сов. Росії (див. Інтервенція в Закавказзі 1918-21). М., спираючись на англійських інтервентів, продовжували насаджувати в Азербайджані терористичний режим і допомагали загарбникам грабувати нафтові та ін. багатства країни. Мусаватистская поліція і армія (2 пех., 1 кав. дивізії і отд. частини загальної числ. 20 тис. багнетів і шабель) цілком перебували під контролем англійців і використовувалися для придушення революц. руху азербайджанського народу. Одночасно лідери М. підтримували зв’язок з Денікіним. У серп. 1919 англ, інтервенти змушені були покинути Азербайджан. Перед лицем неминучого краху мусаватистское контрреволюц. пр-під посилило репресії проти трудящих і приступило до підготовки жахливого злочину — вибуху бакинських нафтових промислів. З метою надати допомогу трудящим Азербайджану і припинити антинар. злочини М. сов. війська за вказівкою в. І. Леніна в кві. 1920 провели Бакинську операцію 1920. 28 кві. в Азербайджані була встановлена Сов. влада. Партія М. припинила своє існування. Емігрувавши за кордон, лідери М. продовжували антирадянську діяльність.

В. О. Бистров.

Використані матеріали Радянської військової енциклопедії в 8-ми томах, т. 5

Література:

Боротьба за перемогу радянської влади в Азербайджані. 1918-1920. Документи і матеріали. Баку, 1967;

Нариси історії Комуністичної партії Азербайджану. Баку, 1964;

Історія Азербайджану. Т. 2-3. Баку, 1960-63;

Покаржевский Е. А. З історії іноземної інтервенції і громадянської війни в Азербайджані. Баку, 1957;

Раєвський А. Партія «Мусават» і її контрреволюційна робота. Баку, 1929;

Мікоян А. В. Дорогою боротьби. Кн. 1. М., 1971.

См. також біографічний довідник Мусават 1911 — 1920 рр.