Міщанство

МІЩАНСТВО (міщани) (пол. mieszczanin — городянин) — в Росії до кінця 1917 р. — стан, нижчий розряд особисто вільного, податного міського населення (несли рекрутскую службу, могли зазнати тілесних покарань). Термін з’явився в західній частині Московського царства в XVII ст. після входження кількох областей України до складу Росії. За Жалуваної грамоти містам 1785 р. включало «правильних міських обивателів» — дрібних торговців та ремісників — основних платників податків і податей. Після Селянської реформи 1861 р. звільнилися селяни могли записуватися в міщанство за умови виходу з сільської громади та за згодою влади. До 1897 р. міщани становили 44,3% міського населення.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 314.