Недоторканці

«НЕДОТОРКАНЦІ» — окрема категорія осіб, позбавлених громадянських прав. Термін з’явився після прийняття Конституції РРФСР 1918 р. і був поширений в СРСР після прийняття Конституції СРСР 1924 р., за яким виборчих прав позбавлялися представники «старих» експлуататорських класів, колишні офіцери, поліцейські і жандарми, духовенство; особи, які використовували найману працю і які живуть на нетрудові доходи (відсотки з капіталу), торговці і посередники; душевнохворі та перебувають під опікою, а також особи, які вчинили кримінальні злочини й піддані політичним репресіям. «Лишенцам» заборонялося працювати в державних органах, отримувати вищу і технічна освіта; вони не були включені у систему постачання продовольчими та споживчими товарами (не видавалися продуктові картки) і не мали права вступати в жилтовариства. Конституція СРСР 1936 р. офіційно надавала всім громадянам рівні права, проте в особистих анкетах зберігався пункт «чи були ви коли-небудь позбавлені виборчих прав», тобто дискримінаційна політика зберігалася і в наступні роки.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 284.