Ленд-ліз (Орлов, 2012)

ЛЕНД-ЛІЗ (англ. lend-lease, від lend — давати в борг, lease — здавати в оренду) — існувала між союзниками по антигітлерівській коаліції система безвалютного взаємного обміну товарами та послугами з остаточним розрахунком після війни і розстрочкою на кілька років. На основі двосторонніх угод в позику чи в оренду передавалися озброєння (танки, літаки, гармати), боєприпаси, транспортні засоби, телефонний дріт, радари і гідроакустичні станції, сировину, продовольство, медикаменти та ін. товари. Військово-економічна допомога союзників СРСР почалася в кінці 1941 р. і тривала до грудня 1946 р. За різними даними вона становить від 4 до 10% загального обсягу виробленої в СРСР промислової продукції (9,8 млрд дол.). Поставки допомогли радянському народові в найважчий період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., дозволяючи ліквідувати прориви на найбільш критичних ділянках фронтів і заповнити брак продовольства в армії і серед цивільного населення.

Переговори про розрахунки за поставки між СРСР і США тривали до жовтня 1972 р., коли було підписано угоду, що зафіксувало суму платежів — 722 млн дол. Однак союзники отримали лише 2,2 млн дол., так як уряд СРСР загрузала виплату боргу з наданням режиму найбільшого сприяння у торгівлі з США. Уряд Російської Федерації формально визнала свою відповідальність за ленд-лизовским боргами, але остаточні розрахунки далекі від завершення.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 275.