Правдивість

ПРАВДИВІСТЬ (VERACITE). Аж ніяк не те ж, що істинність. Правдивість — це властивість людини, впевненого, що він говорить правду, не обманюючи ні оточуючих, ні самого себе. Отже, правдивість — це об’єктивне схильність суб’єкта (він може бути цілком щирим, але при цьому повідомили їм може бути дуже далеко від істини), тоді як істина — це скоріше об’єктивність. Інакше кажучи, істина — властивість того, що насправді таке, правдивість — властивість того, що виглядає правдоподібним. Так, по Декарту, істинний Бог — це правдивий Бог. Але він не тому істинний Бог, що він правдивий; він правдивий, тому що він істинний Бог (тобто тому, що він насправді Бог).

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 420.