Платонізм (Конт-Спонвиль)

ПЛАТОНІЗМ (PLATONISME). Система Платона, яку ми, зрозуміло, не мають наміру тут викладати (якщо тільки правомірно іменувати системою погляди Платона), а також всяка філософія, що розділяє основні ідеї Платона. Які саме? Ну, наприклад, ідею про існування чисто розумового світу, більш справжнє, ніж наш, світу, в якому ідеї існують самі по собі, в якому такі цінності, як Добро, Краса, Справедливість, є абсолютом, і щоб правильно діяти, перш необхідно їх пізнати. Чуттєвий світ — не більш ніж його недосконала копія, яка потребує постійного виправлення з допомогою Ідеї. Реальна дійсність є буття нижчого порядку, має цінність виключно завдяки абсолютному Буттю, яке завжди відсутня або знаходиться десь поза межами нашого світу. Становлення має сенс лише у вічності, яка в цьому світі недосяжна. Звідси — схиляння перед математикою («Та не ввійде сюди ніхто, якщо він не геометр»), перед всевладдям царя-філософа (див. «Держава» і «Закони»), нарешті, перед смертю («істинні філософи» бажають смерті, «Федон», 64 b). Звідси ж — презирство до історії і до життя. Платонізм це завжди схиляння перед думкою і презирство до тіла; преклоніння перед знанням і презирство до бажанням; преклоніння перед абсолютом і незмінністю і презирство до відносного й мінливого; преклоніння перед істиною і презирство до реальності. Платонізм служить зразком ідеалізму, догматизму, утопізму, а також тоталітаризму, який виступає з претензією на науковість. Платон любив істину до гробової дошки (хоча загинув Сократ). Хтось інший полюбить її так, що заради неї піде на вбивство. Добре, що на світ з’явився Аристотель, який повернув нас на землю і вказав нам наше місце.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 402.