Печаль (Конт-Спонвиль, 2012)

ПЕЧАЛЬ (TRISTESSE). Один з основоположних афектів, протилежний радості. Дати визначення сумі так само важко, як дати визначення радості. Печаль — це страждання, але страждання не тіла, а душі. Це щось на зразок втрати відчуття буття, втрати життєвої сили. Печаль схоже втоми, але немає такого відпочинку, який позбавив би від печалі. Незадоволення, сум «є перехід людини від більшої досконалості до меншого», пише Спіноза («Етика», частина III, Визначення афектів, 3). Іншими словами, це зменшення здатності людини діяти. Засмучений людина як би втрачає частинку свого існування, розуміє це, що і заподіює йому страждання. Але печаль відрізняється від горя своєю мінливістю і рухливістю. Це не стільки стан, скільки перехід, тоді як нещастя — це все-таки не перехід, а стан. В сумі, як і радості, приходять і йдуть. Нещастя залишається надовго; нещасній людині здається, що він назавжди втратив здатність радіти. Нещастя — це тривала печаль. Печаль — минуще нещастя.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 400.