Перенесення (Конт-Спонвиль, 2012)

ПЕРЕНЕСЕННЯ (TRANSFERT). Переміщення, зміна місця чи об’єкта. Термін вживається в психоаналізі (під ім’ям трансферу). Перенесення, або трансфер, — це переміщення певного числа неусвідомлених афектів (бажання чи відрази, любові або ненависті) з особи, що спричинила їх, на іншу особу. Особливу увагу психоаналітиків приваблює протікання цього процесу в ранньому дитинстві. Перенесення афектів відбувається повсюдно («Він спонтанно втручається у всі людські взаємини», — пише Фрейд), але в ході психоаналітичного лікування проявляється особливо наочно. Пацієнт буквально вихлюпує на психоаналітика «цілу купу вкрай порушених почуттів, нерідко забарвлених ворожістю, не знаходячи в своєму реальному досвіді ніякого джерела і причини цих почуттів; але сама їхня поява і їх характерні особливості доводять, що вони випливають із старих бажань хворого, що перейшли в область несвідомого». Тому під час сеансу психоаналізу відбувається як би різке прискорення психічної діяльності, при якому психоаналітик, спираючись на механізм трансферу, грає роль «каталізатора і тимчасово перемикає на себе вивільнені афекти». Цим пояснюється підвищений інтерес пацієнтів до особистості свого психоаналітика. Часто вони готові годинами розповідати про нього, наводячи на оточуючих нудьгу і не помічаючи, що виглядають при цьому безглуздо. Але подібна оцінка входить у курс лікування, і, коли настає повернення до ясного усвідомлення своїх мотивів, починається зцілення.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 397.