Колегії

КОЛЕГІЇ — центральні державні установи, утворені Петром I замість наказів у ході реформи державного управління. В основу реформи був покладений колегіальний принцип керівництва. Рішення приймалися більшістю голосів. Голосували президент, віце-президент, радники різних рангів та їхні помічники. Першими голосували нижні чини. Кожна колегія відала певною галуззю управління: Закордонних справ (зовнішні зносини), Військова (сухопутні сили), Адміралтейство (флот), Камер- (збір доходів держави), Штаті- (видатки держави), Вотчинна (дворянське землеволодіння), Юстиц- (судочинство), Мануфактур- (промисловість, крім металургії), Берг- (металургія), Ревізіон- (контроль), Комерц- (торгівля) колегії, Головний магістрат (місто), Правительствуючий Синод (церква). Документом, що визначав діяльність колегій, був Генеральний регламент (1720). У колегій не було, як правило, підпорядкованих місцевих установ, але їх укази були обов’язкові для виконання на всій території країни. У Петербурзі було побудовано будівлю 12 колегій (нині Петербурзький університет). З деякими змінами колегіальна система існувала до початку XIX ст.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 227.