Інтервенція (Орлов, 2012)

ІНТЕРВЕНЦІЯ (позднелат. interventio — втручання) — в міжнародному праві — насильницьке (відкрите чи замасковане) втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави. Інтервенція може виражатися в різних формах: військової (одна з форм агресії), економічної і дипломатичної. Право втручання у внутрішні справи іншої держав для придушення революційних виступів — принцип інтервенції — було введено на конгресах Священного союзу (1820-1822), що дозволило австрійським військам придушити революцію в Неаполі та П’ємонті, а французьким — в Іспанії. У сучасному світі всі види інтервенції несумісні з Уставом ООН, заборонені міжнародним правом і документами ОБСЄ.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 202-203.