Пасха (Конт-Спонвиль)

ПАСХА (PAQUES). Написання з малої літери — єврейське свято, що увічнив вихід з Єгипту. Великдень з великої літери — християнське свято, славить воскресіння Христа. Ален називав Великдень язичницьким святом, оскільки, на його думку, він знаменує всього лише торжество життя над смертю. Паска — весняний свято, аналог якому знаходиться у всіх народів, і свято воскресіння, схожий з яким також є майже у всіх. Справді християнським святом Ален вважає Різдво, тому що воно славить не силу, а слабкість, не життя, або ж перемогу, а любов. Покладений поруч з биком і ослом гнаний беззахисне немовля, якого нікому захищати крім юної матері, тремтливою від страху і твердящей слова молитви, і терзающегося подивом батька, — ось що таке Різдво. Я ж справжнім святом духу назвав би святу п’ятницю (194), тому що в цей день ми вшановуємо зганьблену справедливість, борошно страждає любові і, звичайно, найвища мужність, не відає ні гніву, ні насильства, ні надії. «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене залишив?» Це свято віри, але вірності. Було воскресіння або його не було, хіба це щось змінює у величі Христа і його заповіту? Порівняння з хресною мукою дозволяє виділити головне і у святі Великодня — це свято швидше віри, ніж вірності, і швидше надії, ніж віри. Всупереч переконанню Альона, Великдень — справді релігійний, отже, справжній християнський свято, оскільки християнство є релігією. Нам всім дуже хочеться вірити в Христа, як ми віримо в прихід весни. Але весна — не бог. І життя наше — не Бог. У день Пасхи атеїсти відчувають себе атеїстами подвійно, бо вірять тільки в живій і смертний дух. Але люблять свою віру нітрохи не менше, а може бути, і більше.

Примітки

194. П’ятниця Страсного тижня, завершується Великоднем, — день страти Христа.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 395.