Всеросійський зїзд рад

ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З’ЇЗД РАД, вищий законодавчий орган державної влади в РСФРР з 25 жовтня (8 листопада) 1917 по січень 1937 р.

I Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів відбувся в Петрограді 3-24 червня (16 червня -7 липня) 1917 р. На ньому були присутні представники всіх соціалістичних партій: есери, меншовики і більшовики. Порядок денний з’їзду: революційна демократія і уряд; ставлення до війни; підготовка до Установчих зборів; національний, земельне та продовольче питання; місцеве самоврядування та ін

Більшовики пропонували не надавати довіри Тимчасового уряду і, вважаючи, що влада повинна перейти до Всеросійського з’їзду Рад, висловили готовність (в. І. Ленін) «взяти владу цілком». З питання про війну вони запропонували резолюцію, що засуджує і вимагає припинення імперіалістичної війни. Однак эсеро-меншовицький більшість з’їзду відкинув ці проекти. Прийняті резолюції містили: схвалення зовнішньої і внутрішньої політики Тимчасового уряду; відмову від взяття влади Радами, підтримку червневого наступу на фронті і т. д.

II Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів відбувся в Петрограді 25-27 жовтня (7— 9 листопада) 1917 р. Він проголосив встановлення в країні влади Рад, прийняв ряд документів, підготовлених більшовиками (звернення до «Робітникам, солдатам і селянам!», декрети про мир і про землю), обрав тимчасовий робітничий і селянський уряд (Рада Народних Комісарів), прийняв постанови про скасування смертної кари на фронті, арешт А. Ф. Керенського, боротьбі з контрреволюційними виступами та ін.

III Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів відбувся 10 13 (23-26) січня 1918 р. в Петрограді. 13 (26) січня до нього приєдналися учасники III Всеросійського з’їзду Рад селянських депутатів і з’їзд продовжив роботу як III Всеросійський з’їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів — вищий орган державної влади в Радянській Росії. Делегати об’єднавчого з’їзду ухвалили «Декларацію прав трудящого і експлуатованого народу», що проголосила основні принципи та завдання радянської держави (увійшла як перший розділ у Конституції РРФСР 1918 р.).

Всеросійський з’їзд Рад у січні 1918 — січні 1937 рр. формувався з представників міських Рад з розрахунку 1 депутат на 25 тис. виборців і представників губернських з’їздів Рад (обласних) і автономних республік (1 депутат на 125 тис. жителів). Скликався не рідше двох разів на рік (по Конституції 1918), потім не рідше одного разу в рік (по Конституції 1925). У виняткових випадках ініціативи ВЦВК скликався Надзвичайний Всеросійський з’їзд Рад (див. Брестський мирний договір 1918 р.).

Компетенція Всеросійського з’їзду Рад включала всі питання загального державного значення, у тому числі — встановлення, доповнення і зміна основних засад Конституції РРФСР; вибори ВЦВК; остаточне затвердження його найважливіших постанов; ратифікація мирних договорів.

По Конституції РРФСР 1937 р. вищим законодавчим органом УРСР стала Верховна Рада РРФСР.

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 104.