Бояри (Орлов, 2012)

БОЯРИ — вища верства феодалів у IX—XVII ст. У Російській державі — нащадки родової знаті, старші дружинники, васали великих князів. У XIV—XVII ст. поряд з позначенням великих землевласників термін використовувався і як позначення вищого службового чину, а також особи, пожалованного цим чином. Великі землевласники, які передавали свої права від батька до сина за спадковістю, були васалами князя і на перших порах користувалися правом від’їзду до нового сюзерену. У Московській Русі це правило було скасовано, а права бояр були обмежені. Петро I в поч. XVIII ст. скасував звання «боярин». Пізніше це слово трансформувалося у поняття «барин», «барі».

Орлов А. С., Георгієва Н.Р., Георгієв Ст. А. Історичний словник. 2-е вид. М., 2012, с. 50.