Донатизм

ДОНАТИЗМ — сектантське єретичне течія, що виникла в християнських громадах Північної Африки на початку IV ст., в період гонінь на Церкву імператора Діоклетіана. Назву отримало по імені Доната, другого єпископа сектантської ієрархії (розум. у 355 р.). Донатісти відрізнялися крайньою нетерпимістю до одновірців, які допускали компроміси зі світською владою. Головним ідейним опонентом донатистів був блаж. Августин, який писав про спасительну силу Церкви незалежно від святості і навіть особистої віри і моральних якостей її членів, в тому числі духовенства. Останні згадки про донатистах відносяться до початку VII ст.

Візантійський словник: у 2 т. / [ упоряд. Заг. Ред. К. А. Філатова]. СПб.: Амфора. ТІД Амфора: РХГА: Видавництво Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 302.