Рослинні залишки

РОСЛИННІ ЗАЛИШКИ. Серед знайдених на археологічних пам’ятках харчових залишків рослинного походження переважають зерна злаків і фруктові насіння, стебла (жорсткі черешки, на яких кріпляться плоди гарбуза й дині) і фітоліти (мікроскопічні крем’яні вкраплення, що містяться в м’якоті рослин). Іноді знаходять добре збереглися кукурудзяні качани – в тому випадку, якщо вони були обсмажені, тоді як варені зберігаються дуже погано. Коріння археологи знаходять рідко, хоча вдалося виявити картоплини, поміщені древніми перуанцями в гірські льодовики для сушіння.

Оскільки визначення рослинних залишків зазвичай здійснюють фахівці в області фауни, то ця процедура більшості випадків полягає в безпосередньому порівнянні археологічних знахідок з опублікованими описами і сучасними зразками видів і сортів. Виняток становить витяг і визначення фитолитов. Зважаючи на їх малих розмірів, для їх виділення потрібні спеціальні прийоми – зазвичай особливий спосіб флотації проб ґрунту з шару або промивання поверхні артефакту. Зібрані таким чином фітоліти досліджують під мікроскопом. Сучасній науці доступна дуже точна ідентифікація деяких їх різновидів, тоді як інші піддаються лише самому загальному визначенню.

Результати визначення рослинних залишків нескладно виразити в кількісних показниках, що часто і робиться. Але оперувати такими показниками слід з обережністю. Приміром, той факт, що при розкопках якого-небудь пам’ятника знайдено багато зерен пшениці і всього кілька зерняток ячменю, пояснюється більшою мірою впливом випадкових обставин на їх збереження, ніж часткою кожної з цих культур в раціоні творців пам’ятника. Всього одна потрапила в поле зору дослідника порція пшениці може створити явно перебільшене уявлення про її значення в господарстві.

Використані матеріали енциклопедії «Світ навколо нас».