Очікування

ОЧІКУВАННЯ (ATTENTE). Те, що відокремлює нас від майбутнього. Отже, це справжнє, але як би спустошене зсередини, і ця порожнеча — наші бажання або наші страхи. «Залишилося всього три дні», — говоримо ми, і це звучить як зарахування цих трьох днів до небуття. Або: «Ще цілу годину!» — та ми ніби повідомляємо цей годину зайвим. Очікування, відмежовуючи нас від майбутнього, парадоксальним чином відділяє нас від цього. Три дні чи години, які треба пережити, ніби проникають у наше сьогодення, то теперішній час, в якому ми перебуваємо, в яке занурюємося, в якому тонемо… Чекаємо ми завжди в сьогоденні, але чекаємо майбутнього, і тільки його. Очікування і є відсутність майбутнього в сьогоденні, пережите і відчуте як присутність в душі цієї «дірки», цієї нестачі. Воно ж є головна перепона на шляху до мудрості, тобто до реальності, до цього і до всього сущого. Ліками проти очікування є дія. Його протилежністю — увага.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 372.