Обєктивність (Конт-Спонвиль, 2012)

ОБ’ЄКТИВНІСТЬ (OBJECTIYITE). Здатність бачити речі такими, які вони є або якими представляються, по можливості незалежно від нашої суб’єктивності або, по меншій мірі, незалежно від того приватного і особливого, що включає в себе наша суб’єктивність. На практиці об’єктивність означає вміння бачити речі очима сумлінного спостерігача — нейтрального і неупередженого. Очевидно, що об’єктивність ніколи не буває абсолютною (пізнання завжди суб’єктивно), однак це не означає, що вона взагалі неможлива — в цьому випадку не було б ні справедливості, ні науки.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 368.