Спільність (Конт-Спонвиль, 2012)

СПІЛЬНІСТЬ (COMMUNAUTE). Те, що є спільним. По Канту, зокрема, взаємодія між тим, що впливає, і тим, що піддається впливу. Це одна з трьох категорій відносини (поряд з акциденцией і каузальностью), що знаходить вираз у третій «аналогії досвіду», яка також називається «принципом спільності»: «Всі субстанції в силу одночасності свого існування входять в універсальну спільність (тобто перебувають у стані взаємодії)». У більш загальному сенсі спільністю називають якусь групу, об’єднану тим чи іншим загальним ознакою. Тоді спільність — це безліч індивідуумів, пов’язаних хоча б однією спільною рисою.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 367-368.