Релігія (етимологія терміна)

РЕЛІГІЯ (етимологія терміна залишається спірною. Найчастіше його виводять з лат. religio – благочестя, святиня, предмет культу»; Цицерон (і ст. до н. е..), однак, пов’язував його з лат. religere – «збирати, знову обмірковувати, благоговіти, дотримуватися», а Лактанцій (IV ст.), Фейєрбах, Енгельс з religare – «зв’язувати, з’єднувати»). Зазвичай релігію визначають як світосприйняття, звід моральних норм і тип поведінки, які зумовлені вірою в існування «іншого», надприродного світу та істот – духів, богів або Бога, розумно які створили і творять матеріальні та духовні форми буття, а також сукупність ритуалів та магічних дій (релігійний культ), що забезпечують зв’язок людини з потойбічними силами, і відповідні (церковні) організації та об’єднання віруючих. При видимій багатосторонності і повноті така дефініція багато в чому залишається формальним, не передає ту різноманітну роль, яку релігія відігравала і відіграє в житті як її послідовників, так і суспільства в цілому. Можна навіть констатувати, що адекватне формально-логічне визначення релігії дати взагалі неможливо; її сутність осягається лише в результаті виявлення її конкретних різноманітних форм і суттєвих характеристик. Тому варто вказати на виникаючі тут складності.

Л. Н. Мітрохін

Нова філософська енциклопедія. У чотирьох томах. / Ін-т філософії РАН. Науково-ред. рада: В. С. Стьопін, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигін. М., Думка, 2010, т. III, Н – С, с. 436-437.