Обговорення

ОБГОВОРЕННЯ (DELIBERATION). Вивчення будь-якого предмета, що передує прийняттю рішення або дії. Етимологічно в основі слова «обговорення» лежить «суд». Дійсно, обговорювати значить зважувати всі за і проти, що властиво вільній людині. Раб не може приймати рішення, йому досить коритися своєму господареві або своїм баченням. Прийняте в сучасній мові значення цього слова передбачає участь декількох чоловік. У цьому сенсі обговорення — завжди колективний процес. Однак у філософському словнику обговорення (як переклад введеного Аристотелем терміна bouleusis) може також позначати внутрішнє роздум. Але в обох випадках поняття обговорення передбачає плюралізм як зіткнення кількох точок зору — якщо всі аргументи підштовхують до єдиного рішення, що ж тут обговорювати?

В «Нікомахова етики» (книга III, 5) Аристотель зазначає, що ми обговорюємо і приймаємо рішення «про те, що залежить від нас і здійснюється у вчинках». Обговорення, таким чином, відноситься до порядку дії. Не можна обговорювати, істинна чи хибна та чи інша ідея; можна лише обговорювати, яке рішення прийняти в тій чи іншій ситуації. Точно так само, продовжує Аристотель, обговоренню підлягають не цілі самі по собі, але засоби їх досягнення. Наприклад, лікар не задається питанням, чи потрібно лікувати хворого; він лише роздумує, яке саме лікування до нього застосувати. Інакше кажучи, ми обговорюємо не сутність речей, а їх важливість для нас.

Конт-Спонвиль Андре. Філософський словник / Пров. з фр. Е. В. Головіної. – М., 2012, с. 366-367.