Культура (Фролов, 1991)

КУЛЬТУРА (лат. cultura — обробіток, оброблення) — це соціально-прогресивна творча діяльність людства у всіх сферах буття і свідомості, є діалектичним єдністю процесів опредмечування (створення цінностей, норм, знакових систем і т. д.) і распредмечивания (освоєння культурної спадщини), спрямована на перетворення дійсності, на перетворення багатства людської історії у внутрішнє багатство особистості, на всемірне виявлення і розвиток сутнісних сил людини. У більш вузькому значенні прийнято говорити про матеріальну (техніка, виробничий досвід, матеріальні цінності) і духовний К. (наука, мистецтво, література, філософія, мораль, освіта тощо), а також про К. політичної (цілі, засоби, результати діяльності суспільства, класу, групи, індивіда, що характеризують міру соціального розвитку особистості як суб’єкта перетворення суспільних відносин). К.— явище історичне, розвивається і вносить різноманіття в процеси суспільного розвитку. В протилежність ідеалістичним теоріям К., отрывающим духовну К. від матеріальної основи і трактующим її як духовний продукт «еліти», марксизм-ленінізм розглядає процес виробництва матеріальних благ як основу і джерело для розвитку духовної К.; звідси випливає, що в безпосередній чи опосередкованій формі К. створюється діяльністю широких трудящих мас. Будучи залежною від матеріальних умов, духовна К. не змінюється автоматично слідом за своєю матеріальною основою, а характеризується відносною самостійністю (наступність у розвитку, взаємовплив культур різних народів і т. д.). У класовому суспільстві К. приймає класовий характер, однак, по мірі прогресу сучасного суспільства в ній все більше проявляються загальнолюдські риси, які отримують пріоритетне значення. Йдуть процеси формування єдиної К. людства.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 210-211.