Критичний реалізм (Фролов, 1991)

КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ (у філософії) — 1) Напрям в буржуазній філософії США 20-30-х роках 20 ст. (Д. Дрейк, А. О. Лавджой, Дж. Б. Пратт, А. К. Роджерс, Сантаяна. Р. В. Селларс та ін). Виник як реакція на неореалізм. Тези неореалистов про «іманентності» єкта свідомості, про безпосереднє «входження» об’єкта в свідомість Критичний реалізм протиставив своє вчення про структуру пізнавального акту. Останній зводиться до трьох елементів: суб’єкта, об’єкта і «даного», або «сутності». Ця «сутність», з точки зору Критичного реалізму, і становить зміст нашої свідомості. «Сутності», згідно з вченням Критичного реалізму, на відміну від об’єкта дано нам з безпосередньою достовірністю, в них об’єднані всі продукти нашої свідомості. Критичний реалізм намагається представити ці сутності як щось об’єктивно існуюче, на зразок універсалій середньовічного реалізму. «Сутність» має особливу, відмінну від фізичної, реальність, до неї застосовується просторово-часова характеристика. Згідно Критичного реалізму, «сутності» ні в якому разі не є образами або копіями речей. Критичний реалізм, як і неореалізм, т. обр., спрямований проти матеріалістичної теорії відображення. Критичний реалізм визнає існування реального світу; це визнання засновано, згідно Критичного реалізму, на інстинкті і «тваринної вірі» (Сантаяна) в реальний світ. Гносеологічний джерело цього варіанту «реалізму» полягає в помилковому тлумаченні ним факту відмінності матеріального і ідеального, об’єктивного і суб’єктивного, в метафізичному протиставленні свідомості об’єктивного світу. 2) «К. р.» також називають течія, що виникла в Німеччині в кінці 19 ст. (Е. Бехер, Р. Дриш, А. Венцль та ін) і спеціалізується на ідеалістичній інтерпретації сучасного природознавства. Поняття «Критичний реалізм» вживається в буржуазній філософії і для позначення всякого філософствування, так чи інакше протистоїть так званого наївного реалізму.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 208-209.