Космічної телеології етика

КОСМІЧНОЇ ТЕЛЕОЛОГІЇ ЕТИКА — напрям в буржуазній філософії моралі, що набуло поширення в першій половині 20 ст. в США (Ф. Вудбрідж, У. Н. Шелдон) і Англії (О. Стэплдон); містить елементи етичного натуралізму і об’єктивного ідеалізму. Згідно Космічної телеології етики, мораль може бути пояснена лише з погляду еволюційного розвитку всесвіту, в основі якого нібито лежить якась світова мета. Кожна ступінь такого розвитку заздалегідь встановлена і здійснюється за допомогою пристосування для цієї мети наявних коштів. Прихильники Космічної телеології етики розглядають людину як частину природи і космосу, а його моральним призначенням вважають подальше свідоме творення природи у світлі «природної телеології». До цього й зводиться в Космічній телеології етики мета моральної діяльності, якої тим самим надається внесоциальный космічний і біологічний сенс. Розуміння моралі як служіння людини певної наперед визначеної мети зближує Космічної телеології етику з релігійною етикою «природного закону» (Неотомізм).

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 205.