Контркультура (Фролов, 1991)

КОНТРКУЛЬТУРА (від лат. contra — проти і cultura — обробіток, оброблення) — форма вираження духовного протесту проти сучасної буржуазної культури, що отримала поширення серед частини молоді країн Заходу в 60-70-х рр. Знаменує собою відкритий відмова від соціальних цінностей, моральних норм і моральних ідеалів споживчого суспільства, стандартів і стереотипів масової культури, способу життя, в основі якого лежить установка на респектабельність, соціальний престиж, матеріальне благополуччя. Ця відмова, як правило, виражається в негативізмі по відношенню до культурних досягнень людства і екстравагантній манері мислення, відчуття, спілкування. Культ розуму і науки в їх вульгарно — раціоналістичної трактування замінюється культом несвідомого прояви природних пристрастей і містичного екстазу душі, пуританська мораль — відкритістю інтимних зв’язків, трудова діяльність — масовими оргіями, наркоманією тощо Протест проти «масового суспільства» та масової культури отримує практичне завершення в організації різних комун, члени яких прагнули реалізувати норми істинно гуманного ставлення людини до світу, інших людей і до самого себе. Таким чином, Контркультура може бути розглянута як спроба створення культури, яка протистоїть склалася нині духовній атмосфері сучасного буржуазного суспільства. Однак, будучи своєрідною формою відходу від соціальної реальності, вона в той же час є невід’ємною частиною існуючої соціальної системи, споживчим продуктом «масового суспільства», проти яких Контркультура так «рішуче виступає». Примітно, що багато лідерів і адепти Контркультури згодом відмовилися від своїх ідеалів.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 202.