Конкретність істини

КОНКРЕТНІСТЬ ІСТИНИ (лат. concretus — згущений, зрощену) — властивість істини, засноване на обліку та узагальнення конкретних умов існування того чи іншого явища, залежність істини від певних умов місця і часу і т. д. Так, істинність або хибність тих або інших пропозицій не зможуть бути встановлено, якщо не обумовлені умови, з урахуванням яких вони сформульовані. Пропозиція «Сума внутрішніх кутів трикутника дорівнює 2d» істинно лише для евклідової геометрії і хибно, напр., у геометрії Лобачевського. Тому немає абстрактної істини, істина завжди конкретна. Особливу важливість конкретно-історичний підхід, врахування умов місця і часу набуває при аналізі суспільних явищ, при застосуванні понять і положень загальної теорії до конкретних випадків.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 200.