Інтерес (Фролов)

ІНТЕРЕС (лат. interest — мати значення) — причина дій індивідів, соціальних спільностей (класу, нації, професіональної групи), що визначає їх соціальну поведінку. В. тій чи іншій соціальної спільності найближчим чином обумовлюється її положенням у суспільстві, що у свою чергу залежить від економічних відносин. «Економічні відносини кожного даного суспільства,— писав Енгельс,— проявляються насамперед як інтереси» (Т. 18. С. 271). На відміну від потреби В. спрямований не стільки на предмет задоволення, скільки на ті соціальні інститути, установи, норми взаємовідносин у суспільстві, від яких залежить розподіл предметів, цінностей, благ, що забезпечують задоволення потреб. В І. постійно присутній елемент зіставлення людини з людиною, однієї соціальної групи до іншої. Він лежить в основі будь-яких форм змагальності, боротьби і співробітництва між людьми. Саме цим пояснюється та дієвість і міць, яка полягає в реальних життєвих В. Відображаючи соціальне становище індивідів і соціальних груп, вони виконують роль найважливіших спонукальних стимулів дії та рушійних сил історичного процесу. В. володіє складною внутрішньою структурою; об’єктивна сторона його полягає в тих зв’язках, які в ньому виражені в соціальному положенні будь-якого діючого суб’єкта; суб’єктивна — розкривається у всій сукупності ідеальних мотивів діяльності, в сприйнятті власного соціального становища. У соціальних В. закріплюється ставлення класу або соціальної групи до всієї сукупності суспільно-політичних інститутів, матеріальних і духовних цінностей. Один з найбільш істотних моментів матеріалістичного розуміння історії полягає у виявленні взаємозв’язку між І. та ідеологією. «Ідея»,— писав Маркс,— незмінно ганьбила себе, як тільки вона відокремлювалася від «інтересу» (Т. 2. С. 89). Ленін підкреслював, що «люди завжди були і завжди будуть глупенькими жертвами обману і самообману в політиці, поки вони не навчаться за будь-якими моральними, релігійними, політичними, соціальними фразами, заявами, обіцянками розшукувати інтереси тих чи інших класів» (Т. 23. С. 47). При вирішенні питання про класифікацію В. виділяється декілька найбільш істотних підстав. В. розрізняються за ступенем спільності (індивідуальні, групові, суспільні), по своїй спрямованості (економічні, політичні, духовні), за характером суб’єкта (класові, національні), за ступенем усвідомленості (діють стихійно і на основі розробленої програми), по можливості їх здійснення (реальні і уявні), по відношенню до об’єктивної тенденції суспільного розвитку (прогресивні, реакційні, консервативні).

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 162.