Інтенціональність (Фролов)

ІНТЕНЦІОНАЛЬНІСТЬ (лат. intentio — прагнення) — спрямованість (спрямованість свідомості на предмет. В ідеалістичній філософії інтенціональність розглядається як випливає з самої діяльності свідомості властивість, що характеризує його здатність створювати свій предметний світ, наповнюватися змістом, набувати сенс і значення. Поняття інтенціональність використовувалося в середньовічній схоластиці, знаходить широке застосування в різних різновидах феноменології (насамперед у Гуссерля, безпосереднім попередником якого у вченні про интенциональности був Брентано), в неотомизме.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 162.