Інстинкт (Фролов)

ІНСТИНКТ (лат. instinctus — спонука) — форма психічної діяльності, тип поведінки. У широкому сенсі інстинкт протиставляється свідомості. Інстинктивний тип поведінки характерний для тварин; він побудований на основі біологічних форм існування, виробляються в процесі пристосування до середовища. Свідоме поведінка виражається в цілеспрямованому зміні природи людиною і будується на основі усвідомлення її закономірностей. В більш специфічному сенсі інстинкт — закріплене біологічною спадковістю, властивих даному виду тварин поведінку. З В. П. Павлову, інстинкт — ланцюг безумовних рефлексів. Найбільш різко виражений інстинкт у відносно низкоорганизованных тварин (комах, риб, птахів). У міру еволюційного розвитку все більшого значення набуває складно-рефлекторна діяльність, яка спирається на індивідуальний досвід. Інстинкти притаманні й людині. Проте вони не відіграють вирішальної ролі, т. к. специфічно людська діяльність виникає і розвивається як наслідок суспільно-історичних процесів і спонукається головним чином не біологічними, а соціальними мотивами.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 160-161.