Індивід (Фролов)

ІНДИВІД (лат. individuum — неподільний) — 1. Одиничний, окремий об’єкт, виділений з певного виду, роду чи класу об’єктів. У сучасній логіці — об’єкт поза або всередині свідомості, що володіє тими чи іншими якостями і знаходиться у відносинах з ін. об’єктами, але не розглянутий з боку цих якостей і відносин 2. Одиничний представник людського роду, окремо взята людина безвідносно до його реальним антропологічними й соціальними особливостями. Народжена дитина — індивід, але він ще не є людська індивідуальність. Індивід стає особистістю по мірі того, як перестає бути тільки «одиницею» людського роду і набуває відносну самостійність свого буття в суспільстві, стає особистістю. Індивід і суспільство перебувають у діалектичних взаємовідносинах. Їх не можна протиставляти, бо І. є суспільна істота і всяке прояв його життя (навіть якщо воно і не виступає в безпосередній формі колективного її прояву) є проявом суспільного життя. Рівним чином неправомірно ототожнювати індивіда і суспільство, бо кожен індивід, володіючи общеродовыми ознаками, може виступати і як самобутня індивідуальність.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 157.