Інваріантність

ІНВАРІАНТНІСТЬ (лат. invariabills — незмінний) — властивість величин, рівнянь, законів залишатися незмінними, зберігатися при певних перетвореннях координат і часу. Наприклад, закони руху в класичній механіці інваріантні щодо просторово-часових перетворень Галілея; закони руху в теорії відносності (теорія Відносності) — при перетвореннях Лоренца; у теоріях елементарних частинок — щодо перетворень, в яких відображається дискретна природа простору-часу. При переході від старої теорії до нової колишнє властивість інваріантності або залишається, або узагальнюється, але не відкидається. Інваріантність випливає з матеріальної єдності світу, з принципової однорідності фізичних об’єктів і їх властивостей.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 157.