Імя (Фролов, 1991)

ІМ’Я (в логіці) — вираз мови, що позначає певний предмет, що розуміється в самому широкому сенсі — все, що ми можемо назвати, а не тільки як матеріальний об’єкт. У логічній семантиці зазвичай розглядається так званий «семантичний трикутник»: 1) ім’я; 2) предмет, що позначається їм (денотат, або десигнат); 3) зміст імені (Значення і сенс). На відміну від звичайного слововживання сучасна логіка розглядає в якості імен не тільки терміни (слова), а й пропозиції. Денотатом терміна вважається позначуваний ним об’єкт, змістом терміна — виражається їм властивість. Денотатом пропозиції вважається його значення істинності (тобто істина чи неправда), сенсом — виражається ним судження.

Філософський словник. Під ред. І. Т. Фролова. М., 1991, с. 156-157.