Бернштейнианство

БЕРНШТЕЙНИАНСТВО — загальноприйняте позначення концепцій, розроблених видатним теоретиком німецької соціал-демократії Е. Бернштейном (1850-1932 рр.) та покладені згодом в основу концепції демократичного соціалізму.

В кін. 90-х рр. минулого століття Бернштейн спробував доповнити ряд ключових положень марксизму. Він виходив з того, що практика німецької соціал-демократії того періоду все більше розходилася з революційною теорією Маркса. У зв’язку з цим він відмовився від революційного тлумачення матеріалістичної діалектики, взявши на озброєння окремі елементи фабианства, неокантианства, прудонизма. Він заперечував наукові засади в практиці робочого руху, вважаючи, що сама практика дасть відповідь на питання, нібито не прояснені марксизмом. Соціалізм уявлявся йому і як ідеал справедливого суспільного пристрою, і як постійний процес поліпшення становища індивіда. Вихідною формою соціалістичних суспільних відносин Бернштейн вважав кооперацію. Класова боротьба при капіталізмі не заперечувалася, проте передбачалося, що по мірі розширення буржуазної демократії ця боротьба набуде виключно мирні форми. Взаємовідносини між експлуататорами і експлуатованими повинні вирішуватися за допомогою компромісу. Прихід робітничого класу до влади мислився в міру наростання його чисельності в капіталістичному суспільстві.

Бернштейн вважав, що буржуазна держава, де робітничий рух активно використовує як партію, так і профспілки і кооперацію, сприяє просуванню до соціалізму.

В якості шляху до соціалізму Бернштейн пропонував реформи, систематичне проведення яких в кінцевому підсумку змінить якість капіталістичного суспільства, зробить його соціалістичним. У питанні про власність Бернштейн виходив з необхідності усуспільнення лише великих капіталістичних підприємств при збереженні дрібних і середніх підприємств у приватних руках і поширенні акцій як засобу співволодіння власністю для широких верств населення («народний капіталізм»).

На поч. XX ст. у Бернштейна було багато послідовників у лавах насамперед німецької соціал-демократії. Чимало їх і в нинішній СДПН. Однак частина лівих соціал-демократів вважає, що бернштейнианство є синонімом соціал-реформістського пристосування до капіталістичному суспільству.

Використані матеріали кн.: Сучасна соціал-демократія. Словник-довідник. — М: Политиздат, 1990, с. 257-258.