Архаизация

АРХАИЗАЦИЯ (антикизация) — один з принципів візантійської літературної традиції, що передбачає іменування сучасних автору тексту народів, країн, міст тощо древніми, давно застарілими іменами. Точність слововжитку була обов’язковою лише для офіційних актів та печаток, в інших випадках освічені візантійські автори намагалися прив’язати топоніми, етноніми і деякі інші терміни до античної спадщини. Тому, наприклад, російських візантійські історики воліли називати «скіфами», «тавроскифами», «таврами» і навіть «кіммерійцями» і «гіпербореями», сельджуків — «персами», угорців — «гепидами», «гунами», «мисийцами» і також «скіфами» і так далі, відповідно назв племен і народів, що мешкали на тих землях у стародавні часи.

Візантійський словник: у 2 т. / [ упоряд. Заг. Ред. К. А. Філатова]. СПб.: Амфора. ТІД Амфора: РХГА: Видавництво Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 129-130.